відвислість

відви́слість

-лості, ж.

Абстр. ім. до відвислий.

Значення в інших словниках

1. відвислість — відви́слість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відвислість — ВІДВИ́СЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. відви́слий. У самиць собак з'являються ознаки, які можна розглядати як провісники пологів: відвислість живота, відмова від корму, занепокоєння та ін. (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах