Словник української мови у 20 томах

відвислість

ВІДВИ́СЛІСТЬ, лості, ж.

Властивість за знач. відви́слий.

У самиць собак з'являються ознаки, які можна розглядати як провісники пологів: відвислість живота, відмова від корму, занепокоєння та ін. (з наук.-попул. літ.);

Послуги нашої клініки: усунення подвійного підборіддя, контурна пластика обличчя, усунення відвислості шкіри живота, стегон, рук (з мови реклами).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відвислість — відви́слість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. відвислість — -лості, ж. Абстр. ім. до відвислий.  Великий тлумачний словник сучасної мови