відвіз

відві́з

-возу, ч., рідко.

Те саме, що відвезення.

Значення в інших словниках

1. відвіз — відві́з іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відвіз — ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що відве́зення. За відвіз молока кіньми в Умань платили півтора трудодні (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. відвіз — ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що відве́зення.  Словник української мови в 11 томах