Великий тлумачний словник сучасної мови

відвіювати

відві́ювати

одвіювати, -юю, -юєш, недок., відвіяти, одвіяти, -ію, -ієш, док.

1》 перех. Відокремлювати полову і т. ін. від зерна на вітрі або очищувальними машинами.

2》 тільки док., неперех. Перестати, закінчити віяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відвіювати — відві́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відвіювати — ВІДВІ́ЮВАТИ див. відвіва́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. відвіювати — ВІДВІ́ЮВАТИ див. відвіва́ти.  Словник української мови в 11 томах