Словник української мови в 11 томах

відвіювати

ВІДВІ́ЮВАТИ див. відвіва́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відвіювати — відві́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відвіювати — одвіювати, -юю, -юєш, недок., відвіяти, одвіяти, -ію, -ієш, док. 1》 перех. Відокремлювати полову і т. ін. від зерна на вітрі або очищувальними машинами. 2》 тільки док., неперех. Перестати, закінчити віяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвіювати — ВІДВІ́ЮВАТИ див. відвіва́ти.  Словник української мови у 20 томах