Словник української мови в 11 томах

відвішувати

ВІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех.

1. Знімати з чого-небудь завісу, відкривати що-небудь завішене.

Надя одвішує замасковані вікна (Гончар, Новели, 1954, 81).

2. спец. Визначати вертикальний напрям за допомогою виска.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відвішувати — відві́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відвішувати — -ую, -уєш, недок., відвісити, -ішу, -ісиш, док., перех. 1》 Знімати з чого-небудь завісу, відкривати що-небудь завішене. 2》 спец. Визначати вертикальний напрям за допомогою виска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвішувати — ВІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., що. 1. Знімати з чого-небудь завісу, відкривати що-небудь завішене. Надя одвішує замасковані вікна (О.  Словник української мови у 20 томах