відвішувати
ВІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., що.
1. Знімати з чого-небудь завісу, відкривати що-небудь завішене.
Надя одвішує замасковані вікна (О. Гончар);
– Коли вранці встаю, то фіранки одразу відвішую, щоб люди знали, що ще жива, – намагається з іронією пожартувати Серафима Федотівна (із журн.).
2. спец. Визначати вертикальний напрям за допомогою виска (див. висо́к²).
Відвішувати кут будинку.
Словник української мови (СУМ-20)