відгалужувати

відгалу́жувати

-ую, -уєш, недок., відгалузити, -ужу, -узиш, док., перех.

1》 тільки 3 ос. Утворювати, пускати пагони, гілки, бічні корінці тощо.

2》 Відводити вбік дріт, дорогу, канал і т. ін. від їхнього основного напрямку.

Значення в інших словниках

1. відгалужувати — відгалу́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відгалужувати — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., що. 1. Робити відгалуження (у 2–4 знач.). Язикова артерія відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні під'язикової кістки, відгалужує під'язикову артерію...  Словник української мови у 20 томах
3. відгалужувати — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Утворювати, пускати пагони, гілки, бічні корінці тощо. 2. Відводити вбік дріт, дорогу, канал і т. ін. від їх основного напрямку.  Словник української мови в 11 томах