відгалужувати

ВІДГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., що.

1. Робити відгалуження (у 2–4 знач.).

Язикова артерія відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні під'язикової кістки, відгалужує під'язикову артерію, яка постачає кров'ю м'язи діафрагми рота (з наук. літ.).

2. Відокремлювати, відділяти що-небудь.

Від проміжної радіостанції можна відгалужувати телевізійний сигнал до телевізійного ретранслятора (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. відгалужувати — відгалу́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відгалужувати — -ую, -уєш, недок., відгалузити, -ужу, -узиш, док., перех. 1》 тільки 3 ос. Утворювати, пускати пагони, гілки, бічні корінці тощо. 2》 Відводити вбік дріт, дорогу, канал і т. ін. від їхнього основного напрямку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгалужувати — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Утворювати, пускати пагони, гілки, бічні корінці тощо. 2. Відводити вбік дріт, дорогу, канал і т. ін. від їх основного напрямку.  Словник української мови в 11 томах