відгалужуватися

ВІДГАЛУ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИСЯ, иться, док.

1. Утворювати відгалуження (у 2–4 знач.).

Відразу впадає в око [лікаря] темна пляма на ній [аорті] – там, де відгалужується горішня артерія (Ю. Шовкопляс);

Від шосейки відгалужується ще одна дорога (Ю. Андрухович).

2. Відокремлюватися, відділятися від чого-небудь.

На початку своєї історії філософія як сукупність знань про світ містила елементи природознавчих наук, які згодом поступово відгалузилися (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відгалужуватися — відгалу́жуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відгалужуватися — -ується, недок., відгалузитися, -иться, док. 1》 Відростати вбік від основного кореня, стовбура і т. ін. 2》 Відходити вбік від основної частини чого-небудь (про дорогу, дріт тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгалужуватися — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИСЯ (про дорогу, дріт і т. ін. — іти вбік від основної частини, основного напрямку чого-небудь), ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відгалу́зитися, відійти́. Ось тут і відгалужується дорога на Переяслав (В. Дарда); Од дороги.. відходила вбік вузька, але добре утоптана стежка (П. Колесник).  Словник синонімів української мови
4. відгалужуватися — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИСЯ, иться, док. 1. Відростати вбік від основного кореня, стовбура і т. ін. 2. Відходити вбік від основної частини чого-небудь (про дорогу, дріт тощо).  Словник української мови в 11 томах