відгвинчений відгви́нчений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відгвинтити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках відгвинчений — відгви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови