відгримнути

відгри́мнути

-ну, -неш, док., розм.

Гучно відповісти, зауважити.

Значення в інших словниках

1. відгримнути — відгри́мнути дієслово доконаного виду відгримну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відгримнути — ВІДГРИ́МНУТИ, ну, неш, док., розм. Голосно відповісти, зауважити. – Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте? – Жартую? – одгримнув Охрім... – А ти, єретичний сину, позавчора не втік? (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. відгримнути — ВІДГРИМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Гучно відповісти, зауважити. — Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте? — Жартую? — одгримнув Охрім… — А ти, єретичний сину, позавчора не втік? (Вовчок, VI, 1956, 281).  Словник української мови в 11 томах