відгримнути

ВІДГРИМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Гучно відповісти, зауважити.

— Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте? — Жартую? — одгримнув Охрім… — А ти, єретичний сину, позавчора не втік? (Вовчок, VI, 1956, 281).

Значення в інших словниках

1. відгримнути — відгри́мнути дієслово доконаного виду відгримну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відгримнути — -ну, -неш, док., розм. Гучно відповісти, зауважити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгримнути — ВІДГРИ́МНУТИ, ну, неш, док., розм. Голосно відповісти, зауважити. – Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте? – Жартую? – одгримнув Охрім... – А ти, єретичний сину, позавчора не втік? (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах