відділювати

відді́лювати

див. відділяти.

Значення в інших словниках

1. відділювати — відді́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відділювати — ВІДДІ́ЛЮВАТИ див. відділя́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. відділювати — ВІДГОРО́ДЖУВАТИ (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІДМУРО́ВУВАТИ (муром). — Док.: відгороди́ти, відділи́ти, відмурува́ти.  Словник синонімів української мови
4. відділювати — ВІДДІ́ЛЮВАТИ див. відділя́ти.  Словник української мови в 11 томах