Орфографічний словник української мови

відділювати

відді́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відділювати — див. відділяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відділювати — ВІДДІ́ЛЮВАТИ див. відділя́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. відділювати — ВІДГОРО́ДЖУВАТИ (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІДМУРО́ВУВАТИ (муром). — Док.: відгороди́ти, відділи́ти, відмурува́ти.  Словник синонімів української мови
  4. відділювати — ВІДДІ́ЛЮВАТИ див. відділя́ти.  Словник української мови в 11 томах