відкашлювати

відка́шлювати

-юю, -юєш, недок., відкашляти, -яю, -яєш, док., перех.

Кашляючи, усувати що-небудь зайве з горла (харкотиння, воду і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. відкашлювати — відка́шлювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відкашлювати — ВІДКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док., що. 1. Кашляючи, видаляти що-небудь зайве з горла, бронхів (мокротиння, харкотиння, воду і т. ін.). Галька одкашлює на помост [поміст] кров і шепче страшні слова (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. відкашлювати — ВІДКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. Кашляючи, усувати що-небудь зайве з горла (харкотиння, воду і т. ін.). Вихор важко відкашлював воду, харчав і відчував, що знесилюється (Кучер, Чорноморці, 1956, 58).  Словник української мови в 11 томах