відкинений
відки́нений
відкинутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відкинути.
|| відкинено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідки́нений
відкинутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відкинути.
|| відкинено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови