відкинений
відки́нений
відкинутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відкинути.
|| відкинено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкинений — відки́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відкинений — ВІДКИ́НЕНИЙ, ВІДКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відки́нути. Він уже здалеку ніс одкинену ліву руку й, добігши до столової [їдальні], простяг її в напрямку дверей. – Геть!.. геть з хати!.. (М. Словник української мови у 20 томах
- відкинений — Відки́нений і відки́нутий, дієпр. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відкинений — ВІДКИ́НЕНИЙ, ВІДКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відки́нути. Він уже здалеку ніс одкинену ліву руку й, добігши до столової, простяг її в напрямку дверей. — Геть!.. геть з хати!.. (Коцюб. Словник української мови в 11 томах