Великий тлумачний словник сучасної мови

відличний

відли́чний

-а, -е.

Відмінний від інших.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відличний — Відличний, -а, -е Не такой, какъ другів, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли. О. 1861. X. 34.  Словник української мови Грінченка