відличний

Відличний, -а, -е

Не такой, какъ другів, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли. О. 1861. X. 34.

Значення в інших словниках

1. відличний — -а, -е. Відмінний від інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови