відличний
Відличний, -а, -е
Не такой, какъ другів, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли. О. 1861. X. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відличний — -а, -е. Відмінний від інших. Великий тлумачний словник сучасної мови