1. Словник української мови Грінченка

відличка

Відличка, -ки

ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відличка — -и, ж., рідко. Позначка, відмітка. Великий тлумачний словник сучасної мови