відличка

Відличка, -ки

ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.

Значення в інших словниках

1. відличка — -и, ж., рідко. Позначка, відмітка.  Великий тлумачний словник сучасної мови