Значення в інших словниках
-
відлука —
ВІДЛУ́КА, и, ж. Перебування вдалині від когось, чогось; відлучення. Промисловці по кількох днях відлуки від московського табору назад обвантажені кривдою людською до нього вертали (Б. Лепкий); Непоквапливо, як господар після довгої відлуки, оглядав він кожну дрібницю (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
відлука —
ВІДЛУ́КА, и, ж., рідко. Те саме, що відлу́чення. Непокваплива, як господар після довгої відлуки, оглядав він кожну дрібницю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 517).
Словник української мови в 11 томах
-
відлука —
Відлука, -ки ж. Отлученіе; отдѣленіе отъ чего либо.
Словник української мови Грінченка