Великий тлумачний словник сучасної мови

відлучний

відлу́чний

-а, -е, діал.

Відділений, відокремлений.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відлучний — Відлучний, -а, -е Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка