Великий тлумачний словник сучасної мови

відмолоділий

відмолоді́лий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відмолодіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відмолоділий — відмолоді́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відмолоділий — ВІДМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відмолоді́ти. Біля квітів і фруктів – ніби відмолоділий на кілька років Терентій (О. Довженко); В голосі і в ході капітана справді була бадьорість, почувалось нуртування сил міцних, відмолоділих (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. відмолоділий — див. молодий  Словник синонімів Вусика
  4. відмолоділий — ВІДМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відмолоді́ти. Біля квітів і фруктів — ніби відмолоділий на кілька років Терентій (Довж., Зач. Десна, 1957, 229); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах