відмолоділий

ВІДМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відмолоді́ти.

Біля квітів і фруктів — ніби відмолоділий на кілька років Терентій (Довж., Зач. Десна, 1957, 229);

// У знач. прикм.

В голосі і в ході капітана справді була бадьорість, почувалось нуртування сил міцних, відмолоділих (Гончар, Тронка, 1963, 330).

Значення в інших словниках

1. відмолоділий — відмолоді́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відмолоділий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмолодіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмолоділий — ВІДМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відмолоді́ти. Біля квітів і фруктів – ніби відмолоділий на кілька років Терентій (О. Довженко); В голосі і в ході капітана справді була бадьорість, почувалось нуртування сил міцних, відмолоділих (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. відмолоділий — див. молодий  Словник синонімів Вусика