віднімати
відніма́ти
відіймати, -аю, -аєш, недок., відняти, відійняти, відніму, віднімеш; мин. ч. відняв, -няла, -няло; мн. відняли; док., перех.
1》 у кого. Забирати, відбирати що-небудь силою.
|| перен. Позбавляти когось певних властивостей.
2》 Відводити, відхиляти від чогось; виривати (про руки).
3》 перен., розм. Позбавляти здатності рухати частиною тіла.
|| безос.
4》 мат. Від якого-небудь числа відлічувати певну кількість одиниць.
Великий тлумачний словник сучасної української мови