відокремлений
відокре́млений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відокремити 1), 2), 4).
2》 у знач. прикм.Який міститься, перебуває окремо від кого-, чого-небудь.
3》 у знач. прикм., грам. Який вирізняється своїм змістом та інтонацією. Відокремлені члени речення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови