відор

відо́р

-у, ч., діал.

Відпрацювання оранкою за користування землею.

Значення в інших словниках

1. Відор — (Vidor) Кінґ, 1894-1982, америк. кінорежисер і продюсер; фільми на соціальну тематику (Юрба, Хліб наш насущний), екранізації літературних творів (Війна і мир), вестерни (Дуель на сонці), мелодрами.  Універсальний словник-енциклопедія
2. відор — Відор, -ру м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г.  Словник української мови Грінченка