Великий тлумачний словник сучасної мови

відособити

відосо́бити

див. відособлювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відособити — відосо́бити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відособити — ВІДОСО́БИТИ див. відосо́блювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відособити — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв'язок, зв'язки між ким-, чим-небудь), ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД'Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИ рідше, ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИ рідше, ВІДОСО́БЛЮВАТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. відособити — ВІДОСО́БИТИ див. відосо́блювати.  Словник української мови в 11 томах