відособлення

відосо́блення

-я, с., книжн., рідко.

Дія і стан за знач. відособити й відособитися.

Значення в інших словниках

1. відособлення — відосо́блення іменник середнього роду книжн.  Орфографічний словник української мови
2. відособлення — ВІДОСО́БЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. відосо́бити і відосо́битися. Соціально-економічний розвиток Русі в період феодалізму, в тяжкий час татаро-монгольської навали привів до відособлення окремих частин давньоруської народності (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. відособлення — ВІДОСО́БЛЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Дія і стан за знач. відосо́бити й відосо́битися. Соціально-економічний розвиток Русі в період феодалізму, в тяжкий час татаро-монгольської навали привів до відособлення окремих частин древньоруської народності (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 5).  Словник української мови в 11 томах