відправляти
відправля́ти
-яю, -яєш, недок., відправити, -влю, -виш; мн. відправлять; док., перех.
1》 Посилати, відсилати щось куди-небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось.
|| Супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця за наказом, розпорядженням.
2》 Випроводжати когось зі свого дому.
|| Просити когось, наказувати комусь піти геть, залишити, покинути кого-, що-небудь.
3》 Давати розпорядження про відхід поїзда, пароплава і т. ін.
4》 Служити в церкві, виконувати релігійний обряд.
Відправляти (відправити) на той світ — заподіювати кому-небудь смерть.
Великий тлумачний словник сучасної української мови