відправляння

відправля́ння

-я, с.

Дія за знач. відправляти 1), 4) і відправлятися 1). Відправляння посилок. Відправляння церковних обрядів.

Значення в інших словниках

1. відправляння — відправля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відправляння — ВІДПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відправля́ти 1 і відправля́тися 1. У разі одночасного відправляння п'яти і більше внутрішніх реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів) відправник складає список таких поштових відправлень за формою...  Словник української мови у 20 томах
3. відправляння — ВІДПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відправля́ти 1, 4 і відправля́тися 1. Відправляння посилок; Відправляння церковних обрядів.  Словник української мови в 11 томах