відправляння
відправля́ння
-я, с.
Дія за знач. відправляти 1), 4) і відправлятися 1). Відправляння посилок. Відправляння церковних обрядів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відправляння — відправля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відправляння — ВІДПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відправля́ти 1 і відправля́тися 1. У разі одночасного відправляння п'яти і більше внутрішніх реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів) відправник складає список таких поштових відправлень за формою... Словник української мови у 20 томах
- відправляння — ВІДПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відправля́ти 1, 4 і відправля́тися 1. Відправляння посилок; Відправляння церковних обрядів. Словник української мови в 11 томах