відправлення

відпра́влення

-я, с.

1》 тільки одн. Дія за знач. відправити.

2》 спец.Діяльність живого організму, окремого органу тощо.

3》 Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка).

Значення в інших словниках

1. відправлення — відпра́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відправлення — Дія за знач. відправляти  Словник церковно-обрядової термінології
3. відправлення — ВІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити 1–3 і відпра́витися 1. – Мовчав, мовчав, а тоді перед самісіньким відправленням валки .. – я хворий! Кого тепер замість тебе знайдемо? (О.  Словник української мови у 20 томах
4. відправлення — ВІДХІ́Д (рух від якогось пункту людей, транспорту), ВІДПРА́ВЛЕННЯ рідше. По відході Івана Макаровича доктор Темір довго ходив сюди й туди по хаті (В. Гжицький); Наближався час відходу автобуса (М. Трублаїні); — Хороші штучки!...  Словник синонімів української мови
5. відправлення — ВІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити. — Мовчав, мовчав, а тоді перед самісіньким відправленням валки.. — я хворий! Кого тепер замість тебе знайдемо? (Донч.  Словник української мови в 11 томах