Значення в інших словниках
-
відпрацювати —
відпрацюва́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відпрацювати —
ВІДПРАЦЮВАТИ – ВІДРОБИТИ Відпрацювати, -юю, -юєш. 1. Пропрацювати певний час; закінчити, перестати працювати. – Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (О.Донченко); Він відпрацював уже своє і на землі, і під землею (П.
Літературне слововживання
-
відпрацювати —
док., пропрацювати; (борг) відробити; (такт) виконати; (рухи) відшліфувати, удосконалити; недок. відпрацьовувати.
Словник синонімів Караванського
-
відпрацювати —
ВІДПРАЦЮВА́ТИ див. відпрацьо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
-
відпрацювати —
ВІДПРАЦЮВА́ТИ (провести в праці якийсь час, закінчити працювати); ВІДРОБИ́ТИ, ВІДСЛУЖИ́ТИ (пробути якийсь час на службі); ВІДБУ́ТИ (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов'язок)...
Словник синонімів української мови
-
відпрацювати —
ВІДПРАЦЮВА́ТИ див. відпрацьо́вувати.
Словник української мови в 11 томах