відпрацювати
відпрацюва́ти
див. відпрацьовувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпрацювати — відпрацюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпрацювати — ВІДПРАЦЮВАТИ – ВІДРОБИТИ Відпрацювати, -юю, -юєш. 1. Пропрацювати певний час; закінчити, перестати працювати. – Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (О.Донченко); Він відпрацював уже своє і на землі, і під землею (П. Літературне слововживання
- відпрацювати — док., пропрацювати; (борг) відробити; (такт) виконати; (рухи) відшліфувати, удосконалити; недок. відпрацьовувати. Словник синонімів Караванського
- відпрацювати — ВІДПРАЦЮВА́ТИ див. відпрацьо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- відпрацювати — ВІДПРАЦЮВА́ТИ (провести в праці якийсь час, закінчити працювати); ВІДРОБИ́ТИ, ВІДСЛУЖИ́ТИ (пробути якийсь час на службі); ВІДБУ́ТИ (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов'язок)... Словник синонімів української мови
- відпрацювати — ВІДПРАЦЮВА́ТИ див. відпрацьо́вувати. Словник української мови в 11 томах