відпрацювати

відпрацюва́ти

див. відпрацьовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрацювати — відпрацюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпрацювати — ВІДПРАЦЮВАТИ – ВІДРОБИТИ Відпрацювати, -юю, -юєш. 1. Пропрацювати певний час; закінчити, перестати працювати. – Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (О.Донченко); Він відпрацював уже своє і на землі, і під землею (П. Літературне слововживання
  3. відпрацювати — док., пропрацювати; (борг) відробити; (такт) виконати; (рухи) відшліфувати, удосконалити; недок. відпрацьовувати. Словник синонімів Караванського
  4. відпрацювати — ВІДПРАЦЮВА́ТИ див. відпрацьо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. відпрацювати — ВІДПРАЦЮВА́ТИ (провести в праці якийсь час, закінчити працювати); ВІДРОБИ́ТИ, ВІДСЛУЖИ́ТИ (пробути якийсь час на службі); ВІДБУ́ТИ (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов'язок)... Словник синонімів української мови
  6. відпрацювати — ВІДПРАЦЮВА́ТИ див. відпрацьо́вувати. Словник української мови в 11 томах