Значення в інших словниках
-
відпущення —
відпу́щення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
відпущення —
див. відпущення гріхів
Словник церковно-обрядової термінології
-
відпущення —
ВІДПУ́ЩЕННЯ, я, с., рел. Прощення гріхів. Дехто з говільників намагався дістати відпущення гріхів даремно, вкинувши попові в тарілку, замість п'ятака чи гривеника, звичайний ґудзик (О. Донченко); Коли .. Тарас ..
Словник української мови у 20 томах
-
відпущення —
козе́л відпу́щення (рідше офі́рний). Той, на кого звалюють чужу провину, відповідальність за інших. — То що ж, Корнію Кириловичу, я, виходить, за козла відпущення? (Ю. Збанацький); — Я бачу, що мені хочуть відвести роль козла офірного,— намагаючись стримувати голос, сказав він (П. Загребельний).
Фразеологічний словник української мови
-
відпущення —
ВІДПУ́ЩЕННЯ, я, с., церк. Прощення гріхів. Дехто з говільників намагався дістати відпущення гріхів даремно, вкинувши попові в тарілку, замість п’ятака чи гривеника, звичайний гудзик (Донч., III, 1956, 93).
Словник української мови в 11 томах
-
відпущення —
Відпущення, -ня с. Отпущеніе. Відпущення гріхів од Господа.... добуде. Стор. МПр. 39.
Словник української мови Грінченка