відпущення
ВІДПУ́ЩЕННЯ, я, с., рел.
Прощення гріхів.
Дехто з говільників намагався дістати відпущення гріхів даремно, вкинувши попові в тарілку, замість п'ятака чи гривеника, звичайний ґудзик (О. Донченко);
Коли .. Тарас .. був щасливо забраний з-перед очей премудрого і престрашного Львова, зрадів усім солдатським тілом, як одпущенню грішник (Василь Шевчук);
– Там, у торбі, папір з одпущенням всіх гріхів, прочитаєш (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)