Великий тлумачний словник сучасної мови

відражаючий

відража́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до відражати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відражаючий — див. гидкий  Словник синонімів Вусика
  2. відражаючий — ВІДРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відра́зливий. Може вид мій був такий відражаючий, що, угледівши мене, [Орядин] мов налякався (Коб., І, 1956, 202).  Словник української мови в 11 томах