відражаючий
ВІДРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відра́зливий.
Може вид мій був такий відражаючий, що, угледівши мене, [Орядин] мов налякався (Коб., І, 1956, 202).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відра́зливий.
Може вид мій був такий відражаючий, що, угледівши мене, [Орядин] мов налякався (Коб., І, 1956, 202).
Словник української мови (СУМ-11)