відражаюче
ВІДРАЖА́ЮЧЕ, рідко. Присл. до відража́ючий.
Її звичайно ніжне й лагідне лице на хвилю відражаюче споганіло (Коб.. II, 1956, 136).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДРАЖА́ЮЧЕ, рідко. Присл. до відража́ючий.
Її звичайно ніжне й лагідне лице на хвилю відражаюче споганіло (Коб.. II, 1956, 136).
Словник української мови (СУМ-11)