Великий тлумачний словник сучасної мови

відріг

відрі́г

-рога, ч., рідко.

Те саме, що віднога.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відріг — відрі́г іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відріг — Вибалок, приярок, віднога, відножина  Словник чужослів Павло Штепа
  3. відріг — ВІДРІ́Г, ро́га, ч. Те саме, що відно́га. “Я не піду із тим, хто не по серцю”, – Сказала Леся й кинулась з відрога (П. Воронько); А вже і скелі – серце завмира. Це від Карпат відроги кристалічні тут підійшли напитись до Дніпра (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. відріг — ВІДНО́ГА (відгалуження гори), ВІДРІ́Г, ВІДРО́ГА. Дорога веде вже через останні відноги гір (І. Франко); З високого берега було видно сині відроги гір (В. Собко); Половину місця, під котрим біжать у глибину кварцові жили, прикриває відрога гори (Ю. Мушкетик).  Словник синонімів української мови
  5. відріг — ВІДРІ́Г, ро́га, ч., рідко. Те саме, що відно́га. На території УРСР Карпатські гори мають у середньому висоту 600-1500 м і тягнуться паралельними хребтами з відрогами (Колг. енц., 1, 1956, 540); Між відрогами його [пня]..  Словник української мови в 11 томах