Значення в інших словниках
-
відрізнити —
відрізни́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відрізнити —
ВІДРІЗНИ́ТИ див. відрізня́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
відрізнити —
відрізни́ти Бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. могти́, вмі́ти і под., зневажл. Розбиратися в чому-небудь. Більше Паршецький не слухав високого гостя.. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах.
Фразеологічний словник української мови
-
відрізнити —
ВІДДІЛЯ́ТИ (передавати у власність частину майна й землі комусь із членів родини для самостійного господарювання), ВИДІЛЯ́ТИ, ВІДРІЗНЯ́ТИ. — Док.: відділи́ти, ви́ділити, відрізни́ти. — Відділяй мене, батьку! Я сам по собі хочу бути хазяїном (Г.
Словник синонімів української мови
-
відрізнити —
Відрізни́ти, -зню́, -зни́ш, -зни́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
відрізнити —
ВІДРІЗНИ́ТИ див. відрізня́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
відрізнити —
Відрізнити, -ся см. відрізняти, -ся.
Словник української мови Грінченка