відрізнити —
відрізни́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відрізнити —
див. відрізняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відрізнити —
відрізни́ти Бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. могти́, вмі́ти і под., зневажл. Розбиратися в чому-небудь. Більше Паршецький не слухав високого гостя.. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах.
Фразеологічний словник української мови
відрізнити —
ВІДДІЛЯ́ТИ (передавати у власність частину майна й землі комусь із членів родини для самостійного господарювання), ВИДІЛЯ́ТИ, ВІДРІЗНЯ́ТИ. — Док.: відділи́ти, ви́ділити, відрізни́ти. — Відділяй мене, батьку! Я сам по собі хочу бути хазяїном (Г.
Словник синонімів української мови