відсвічувати

відсві́чувати

-ує, недок., відсвітити, -ітить, док.

1》 тільки недок., неперех.Відбивати світло.

|| Відбиватися (у 6 знач.).

2》 перех. Відображати, відбивати кого-, що-небудь на гладкій, дзеркальній поверхні.

3》 неперех. Мати додатковий відтінок кольору при основному; відливати якимсь кольором.

4》 тільки док., неперех. Просвітити протягом певного часу.

Значення в інших словниках

1. відсвічувати — відсві́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відсвічувати — ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ує, недок., ВІДСВІТИ́ТИ, і́тить, док. 1. тільки недок. Відбивати або випромінювати світло. У печі палає .. Одсвічують весело білі стіни (Марко Вовчок); Дрібнесенькі різнобарвні лампочки відсвічували з малесеньких віконець апарата (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. відсвічувати — ВІДБИВА́ТИ що (відкидати в зворотному напрямку проміння, світло, колір), ВІДСВІ́ЧУВАТИ чим і без додатка, ВІДДАВА́ТИ що і без додатка. — Док.: відби́ти, відсвіти́ти, відда́ти.  Словник синонімів української мови
4. відсвічувати — ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ує, недок., ВІДСВІТИ́ТИ, і́тить, док. 1. тільки недок., неперех. Відбивати світло. У печі палає.. Одсвічують весело білі стіни (Вовчок, І, 1955, 124); Поверхня дошки має бути матовою і не повинна відсвічувати (Шк.  Словник української мови в 11 томах
5. відсвічувати — Відсвічувати, -чую, -єш гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.  Словник української мови Грінченка