відступництво

відсту́пництво

-а, с.

1》 Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада.

2》 Зречення своїх релігійних переконань; апостазія.

Значення в інших словниках

1. відступництво — відсту́пництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань і т. ін.; зрада. Контакти І. Сірка з П. Дорошенком не означали відступництва кошового отамана від своїх політичних принципів (Ю. Мушкетик); // Зречення своїх релігійних переконань.  Словник української мови у 20 томах
3. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал.  Словник синонімів української мови
4. відступництво — Відсту́пництво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. відступництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. 1. Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. Ленін громив "економістів" за відступництво від марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 40); — Я комуніст, — сказав він.. до тих, хто чекали від нього відступництва (Рибак, Час..  Словник української мови в 11 томах