відтирати

відтира́ти

-аю, -аєш, недок., відтерти, відітру, відітреш; мин. ч. відтер, -терла, -терло; док., перех.

1》 Розтираючи поверхню шкіри, приводити кого-небудь до притомності або повертати чутливість частинам тіла.

2》 розм. Те саме, що відтискувати 1); відтісняти.

|| перен. Відстороняти, усувати когось від чогось.

Значення в інших словниках

1. відтирати — відтира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтирати — ВІДТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТЕ́РТИ, відітру́, віді́тре́ш; мин. ч. відте́р, те́рла, ло; док., кого, що. 1. Розтираючи поверхню шкіри, приводити кого-небудь до притомності або повертати чутливість частинам тіла.  Словник української мови у 20 томах
3. відтирати — ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти.  Словник синонімів української мови
4. відтирати — ВІДТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТЕ́РТИ, відітру́, відітре́ш; мин. ч. відте́р, те́рла, ло; док., перех. 1. Розтираючи поверхню шкіри, приводити кого-небудь до притомності або повертати чутливість частинам тіла.  Словник української мови в 11 томах