Великий тлумачний словник сучасної мови

відчайдушність

відчайду́шність

-ності, ж.

Властивість за знач. відчайдушний 1), 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відчайдушність — відчайду́шність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. відчайдушність — ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відчайду́шний 1, 3. Захоплені його [Юрія Хмельницького] відчайдушністю, понукувані мурзою Кучуком, татари повернули знову і посилили натиск на козаків (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. відчайдушність — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст.  Словник синонімів української мови
  4. відчайдушність — ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відчайду́шний 1, 3. Мужній спокій при небезпеці, завзяття, одчайдушність, героїзм.. — такими рисами наділені образи козаків (Іст. укр. літ., І, 1954, 157).  Словник української мови в 11 томах